Історія Мадагаскару для дітей
Перший європеєць, що ступив на землю острова, був Дієго Діас, португальський морський капітан, який приплив до острова 10 серпня 1500 року після того, як збився з курсу на шляху до Індії. Він назвав його островом Святого Лаврентія. Пізніше в 15 ст. Португалія, Франція, Голландія і Англія намагались заснувати торгівельні поселення на Мадагаскарі. Всі їх намагання закінчились поразкою через вороже середовище та запеклі бої місцевих мадагаскарських воїнів.
Вперше європейцям вдалося закріпитися на Мадагаскарі в кінці 16 ст., коли пірати контролювали східне узбережжя острова. Ці пірати використовували Мадагаскар як базу для атакування кораблів, що везли з Індії товари до Європи. В 17 ст. французи спробували закріпити свої військові позиції на східному узбережжі, але знову потерпіли поразку. На початок 19 ст. єдине, на що могла претендувати Франція, був острів Санта-Марія.
Тим часом, протягом 17 ст. плем’я сакалаву з західного узбережжя заснувало перше королівство на Мадагаскарі. В 1810 їх конкуренти, плем’я меріна, заснували королівство, що займало майже всю вільну частину острова. Їх король, Радама I, встановив дипломатичні відносини з Великобританією і впустив в країну англійських місіонерів, які поширили на острові християнство і створили алфавіт малагасійської мови. За правління Радама на острові відбулась мініатюрна індустріальна революція. Після смерті Радама, на трон зійшла його вдова, Ранавалона I, яка тероризувала країну на протязі 33 років, переслідуючи християн, виселяючи чужоземців, страчуючи конкурентів. Вона також відновила звичай, за яким малюків, народжених в нещасливі дні, вбивали. Після її смерті дипломатичні відносини були відновлені.
В 1883 Франція захопила Мадагаскар і до 1896 підкорила собі острів, який став французькою колонією. Франція використовувала Мадагаскар як джерело деревини та екзотичних видів, таких як ваніль. Малагасійці організували 2 великих повстання проти французів, в 1918 та 1947 роках, але отримали незалежність лише 26 червня 1960 року.
В 1975 році Дідьє Рацірака взяв керівництво країною в свої руки. Цей диктатор керував країною до 1991 року, коли його було відлучено від влади. В країні панувала економічна розруха. Незабаром він знову став президентом, але програв вибори в 2001 році. Новий президент пообіцяв відновити демократію в країні. Починаючи як вуличний торговець йогуртами на велисопеді, Равалуманана збудував цілу бізнесову імперію і став найбагатшою людиною Мадагаскару. За станом на 2005, він все ще обіймає президентський пост, а економіка поволі піднімається.